Аналіз роману Куліша Чорна рада (Литература XIX века)

Пантелеймон Куліш, будучи дуже мудрою людиною, зміг вмістити в своїй праці багато речей і явищ, які по сьогоднішній день являються актуальними. Одразу ми помічаємо боротьбу автора за збереження традицій нашого народу. І тут мов йде не про те, щоб закритись від світу, а лише про необхідність збереження особливого українського духу.

Також, Куліш звертає нашу увагу на історичному аспекті – боротьба Сомка і Брюховецького за гетьманську булаву. Звичайно, в наш час політична боротьба є дуже актуальною темою, тому пристрасті словесних битв опонентів цікаві та захоплюючі. Сомко зображений, як ідеал українського ватажка. Він мріє про об’єднання України. Його серце і душа чисті. Патріотизм охоплює його думки. Брюховецький зовсім інший. Для нього авантюри – це реальна допомога у боротьбі за владу.

Окреме місце в творі відводиться народу.

Куліш не оминає простих людей, а робить на них акцент. Адже якими б не були політичні баталії, саме народ являється тією силою, що може вплинути на хід подій.

Не забув автор і про кохання. Ця тема влучно переплітається в історичному романі, ніби промовляючи, що благополуччя в родині віддзеркалюється на благополуччі в державі.

Роман «Чорна рада» наштовхнув на безліч питань. Головне з них полягає у нашому відношенні до людей та Батьківщини. Хтось проливає кров за рідну землю, а хтось тікає. Так було завжди. Але я не кажу про необхідність страшних жертв. Слід просто ніжно берегти любов до України. А закінчити хочу словами Віктора Баранова:

Українці мої! Дай вам Боже і щастя, і сил.

Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина.

Тільки хто ж колись небо нахилить до ваших могил,

Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна?..