Аналіз вірш «Арфами, арфами» Павла Тичини стислий переказ (Сочинения на Украинском языке)

Вірш «Арфами, арфами» відноситься до жанру пейзажної лірики. Головною метою Павла Тичини було зображення краси природи, її особливість, яскравість.

Автор використовував різні художні засоби. Так він збагатив вірш епітетами, повторами, пестливими словами. Віршований розмір – дактиль з хореєм. Читачу зручно промовляти кожне слово, що дає можливість відчути ті емоції, що передає сам Тичина.

В творі є ліричний герой, котрого ми можемо назвати справжнім мрійником. Він оспівує прихід весни, коли вся земля оживає і стає надзвичайно прекрасною. Дивно, що саме цей твір був написаний у 1914 році перед першою світовою війною, яка стала трагедією для всього світу. Поет ніби передчував, що скоро краса загине.

Я вважаю, що вірш «Арфами, арфами» - це яскравий твір, котрий надихає нас бачити дещо більше, аніж повсякденність.

Павло зміг пробудити в людях любов до навколишнього світу. Особливо мені сподобався момент, коли Тичина порівнює шум гаїв з музикою арфи. Це приклад тонкої натури та цікавого ходу думок.